Значення
-
Мовленнєва форма, в якій одна особа висловлює свої думки, почуття чи переживання, не сподіваючись на безпосередню відповідь співрозмовника, на відміну від діалогу.
-
Розгорнута промова актора на сцені, спрямована до глядачів або до самого себе, що розкриває його внутрішній стан, роздуми чи наміри; самостійний фрагмент драматичного твору.
-
Перен. Тривала, одноманітна промова, яку веде одна особа, не даючи можливості вставити слово іншим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монолог, р. монологу, д. монологові, з. монолог, о. монологом, м. монологові, к. монологу