моноліт

1. Велика кам’яна брила або скеля, що складається з однорідної гірської породи, або велика споруда, витесана з єдиного каменя.

2. Єдине, цілісне утворення, організація тощо, що відрізняється внутрішньою єдністю, непохитністю та часто відсутністю внутрішніх протиріч.

3. (у техніці, будівництві) Суцільна конструкція або елемент, виконаний з однорідного матеріалу (наприклад, бетону) без швів і стиків.

Приклади вживання

Приклад 1:
Буддизм ніколи не був моноліт– Буддизм махаяни ним віровченням, у ньому існувало близько трьох десятків сект. Найглибший розкол відбувся в буддизмі на початку нової ери, коли з’явилося віровчення махаяни («велика коліс- ** Традиційно-умовні дати царювання — рр.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |