Значення
-
Володіння лише однією мовою; одномовність.
-
(У лінгвістиці) Стан мовної спільноти або окремої особи, що характеризується використанням єдиної мови, на відміну від білінгвізму чи полілінгвізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монолінгвізм, р. монолінгвізму, д. монолінгвізмові, з. монолінгвізм, о. монолінгвізмом, м. монолінгвізмі, к. монолінгвізме