монокулярний

[monokuljɑrnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Призначений для спостереження одним оком (про оптичний прилад, наприклад, монокулярний телескоп).

  2. Пов’язаний з одним оком, що функціонує окремо від іншого, або здійснюваний одним оком (про зір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монокулярний, р. монокулярного, д. монокулярному, з. монокулярного, о. монокулярним, м. монокулярнім

Більше записів