монократія

Форма правління, за якої вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору тощо); одноосібна влада.

Урбаністична концепція, що розглядає місто як єдиний, централізований організм з чітко вираженим домінуючим центром.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |