монократія

[monokrɑtijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Форма правління, за якої вся повнота державної влади належить одній особі (монарху, диктатору тощо); одноосібна влада.

  2. Урбаністична концепція, що розглядає місто як єдиний, централізований організм з чітко вираженим домінуючим центром.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монократія, р. монократії, д. монократії, з. монократію, о. монократією, м. монократії, к. монократіє

Більше записів