Значення
-
(в авіабудуванні) тип конструкції літака, коли його фюзеляж виконує роль несучої оболонки, що сприймає всі навантаження, без внутрішнього каркаса.
-
(в автомобілебудуванні) тип кузова або рами, де основні несучі елементи зварено в єдину жорстку оболонкову структуру.
-
(в техніці) загальна назва конструкцій, виконаних у вигляді міцної оболонки, що працює як єдине ціле.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монокок, р. монокока, д. монококові, з. монокок, о. монококом, м. монококові, к. монококу