моноклінний
[monoklinnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(геол.) Пов’язаний з монокліналлю — структурою шаруватих гірських порід у вигляді одного похилого пласта.
-
(кристал.) Стосовний до моноклінної (одноклінної) сингонії — кристалічної системи, де три осі мають різну довжину, а дві з них перетинаються не під прямим кутом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноклінний, р. моноклінного, д. моноклінному, з. моноклінного, о. моноклінним, м. монокліннім