монохроматизований

1. (про світло, випромінювання) такий, що має строго певну довжину хвилі; одноманітний за кольором, одноколірний.

2. (у техніці, про пристрій або систему) спеціально адаптований або призначений для роботи з монохроматичним світлом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |