монохроматизм

Буква:М

Значення

(у фізиці) Властивість електромагнітного випромінювання, зокрема світла, мати практично одну певну довжину хвилі або дуже вузький спектральний діапазон; одноколірність.
(у мистецтві, дизайні) Використання кольорової гами, побудованої на відтінках одного кольору або на поєднанні нейтральних кольорів (чорного, білого, сірого).
(у медицині, офтальмології) Рідкісна аномалія кольорового зору, при якій сприймається лише один основний колір або весь навколишній світ виглядає монохромним (сірим у різних тонах).

Граматичні форми:

н. монохроматизм, р. монохроматизму, д. монохроматизмові, з. монохроматизм, о. монохроматизмом, м. монохроматизмі, к. монохроматизме