монохорд

Значення

1. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного резонансного корпуса та єдиної струни, натягнутої над шкалою з позначками; використовувався для вивчення акустичних закономірностей, налаштування інших інструментів та демонстрації музичних інтервалів.

2. Пристрій або лабораторний інструмент з однією коливною струною, що застосовується у фізичних та акустичних дослідженнях для вивчення залежності висоти тону від довжини, сили натягу та маси струни.

Правопис та відмінювання