Значення
-
(істор.) Посадова особа, яка керувала містом, виконувала адміністративні, судові та військові функції в Україні часів Гетьманщини та у деяких інших слов’янських країнах; міський голова, староста.
-
(перен., книжн. або ірон.) Той, хто володіє реальною владою в місті, фактично ним керує (часто незалежно від офіційної посади).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. градоправитель, р. градоправителя, д. градоправителеві, з. градоправителя, о. градоправителем, м. градоправителеві, к. градоправителю