Древослів

Словник Української Мови

монокарбід

[monokɑrbid] Іменник

Буква:М

Значення

  1. монокарбід — хімічна сполука, карбід, у молекулі якого на один атом металу припадає один атом вуглецю (наприклад, карбід алюмінію Al₄C₃).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монокарбід, р. монокарбіду, д. монокарбідові, з. монокарбід, о. монокарбідом, м. монокарбіді, к. монокарбіде

Більше записів