моногеноцентричний

[monoɦɛnot͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (у біології, антропології) такий, що стосується теорії походження людства з одного обмеженого регіону (одного центру); який виводить різноманітність людських рас від єдиного первісного типу.

  2. (у культурології, історії) такий, що розглядає розвиток культури чи цивілізації з єдиного центру поширення, заперечуючи незалежне виникнення подібних явищ у різних регіонах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моногеноцентричний, р. моногеноцентричного, д. моногеноцентричному, з. моногеноцентричного, о. моногеноцентричним, м. моногеноцентричнім, к. моногеноцентричний

Більше записів