моногеноцентричний

1. (у біології, антропології) такий, що стосується теорії походження людства з одного обмеженого регіону (одного центру); який виводить різноманітність людських рас від єдиного первісного типу.

2. (у культурології, історії) такий, що розглядає розвиток культури чи цивілізації з єдиного центру поширення, заперечуючи незалежне виникнення подібних явищ у різних регіонах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |