Значення
-
У фонетиці та лінгвістиці: перетворювати дифтонг (поєднання двох голосних звуків у складі) на монофтонг (один голосний звук), спрощуючи вимову.
-
У мовознавстві: зазнавати процесу монофтонгізації, тобто втрачати дифтонговий характер у процесі історичного розвитку мови або в певних говірках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я монофтонгізую, ти монофтонгізуєш, він монофтонгізує, ми монофтонгізуємо, ви монофтонгізуєте, вони монофтонгізують