1. У фонетиці та лінгвістиці: перетворювати дифтонг (поєднання двох голосних звуків у складі) на монофтонг (один голосний звук), спрощуючи вимову.
2. У мовознавстві: зазнавати процесу монофтонгізації, тобто втрачати дифтонговий характер у процесі історичного розвитку мови або в певних говірках.