1. Мовний звук, що утворюється одним артикуляційним рухом апарату мови й сприймається слухом як єдиний, нечленований елемент; проста голосна, на відміну від дифтонга чи трифтонга.
2. У фонетиці — одиночний голосний звук, який протягом вимови не змінює своєї якості, на відміну від дифтонга, де відбувається ковзання від одного голосного до іншого.