Значення
-
Фонетичний процес у мовознавстві, при якому дифтонг (складний звук, що складається з двох елементів) перетворюється на монофтонг (простий голосний звук).
-
Конкретна історична зміна в розвитку мови, коли певні дифтонги злилися в один голосний звук, наприклад, у процесі формування української чи інших мов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монофтонгізація, р. монофтонгізації, д. монофтонгізації, з. монофтонгізацію, о. монофтонгізацією, м. монофтонгізації, к. монофтонгізаціє