монофтонгічний
[monoftonɦit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(у фонетиці) такий, що складається з одного голосного звуку (монофтонга); протилежне до дифтонгічний.
-
(про мову) такий, що характеризується переважанням монофтонгів у фонетичній системі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монофтонгічний, р. монофтонгічного, д. монофтонгічному, з. монофтонгічного, о. монофтонгічним, м. монофтонгічнім