1. (у фонетиці) такий, що складається з одного голосного звуку (монофтонга); протилежне до дифтонгічний.
2. (про мову) такий, що характеризується переважанням монофтонгів у фонетичній системі.
монофтонгічний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |