Значення
-
(біол.) Тип розгалуження у рослин, при якому головна вісь закінчується квіткою або суцвіттям, а подальший ріст відбувається за рахунок бічних пагонів, що утворюють таке саме розгалуження.
-
(іст., рідк.) Форма правління, за якої влада належить одній особі; монархія, єдиновладдя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монобрахій, р. монобрахія, д. монобрахієві, з. монобрахій, о. монобрахієм, м. монобрахієві, к. монобрахію