Найменша мовна одиниця, що має одночасно план змісту (значення) та план вираження (форма), тобто мінімальний знак у мові; термін, що вживається переважно у французькій структурній лінгвістиці та відповідає загальновживаному терміну “морфема”.
монема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |