монацит

[monɑt͡sɪt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мінерал класу фосфатів, що складається переважно з фосфатів рідкісноземельних елементів і торію, важлива руда для їх видобутку; має моноклінну сингонію, зазвичай зустрічається у вигляді дрібних жовтуватих, червонуватих або коричневих кристалів у гранітах та інших гірських породах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монацит, р. монациту, д. монацитові, з. монацит, о. монацитом, м. монациті, к. монаците

Більше записів