Форма правління, при якій верховна державна влада повністю або частково належить одній особі (монарху) — царю, королю, імператору, султану тощо — і, як правило, успадковується.
Держава, що має таку форму правління; царство, королівство.
монархія
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
…Юрій сидів за столом, перед ним лежали новенькі книжки “Твір про всю філософію” Іннокентія Гізеля та видана в Польщі “Монархія Турецька”. Особливо йому було приємно тримати в руках книжку Гізеля, адже то був його вчитель.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |