молитва

[molɪtʋɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Словесне звернення віруючого до Бога, святих або надприродних сил, що виражає поклоніння, подяку, благання чи каяття, часто здійснюється за певними ритуальними правилами.

  2. Установлений текст такого звернення, що використовується в богослужінні або приватній духовній практиці (наприклад, “Отче наш”, “Молитва до Пресвятої Богородиці”).

  3. Перен. Щирі, глибокі думки, прагнення або почуття, що набувають форми внутрішнього звернення до когось або чогось високого, ідеального; заклик, благання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молитва, р. молитви, д. молитві, з. молитву, о. молитвою, м. молитві, к. молитво

Синоніми & Антоніми

Більше записів