Древослів

Словник Української Мови

молотобоєць

[molotobojɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Історична назва ремісника, який займався ручною ковкою металумолотом (кувалем, ковалем).

  2. У переносному значенні — завзятий, наполегливий борець за якусь ідею, активний учасник чогось (зазвичай із відтінком іронії або осуду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молотобоєць, р. молотобійця, д. молотобійцеві, з. молотобійця, о. молотобійцем, м. молотобійцеві, к. молотобійцю

Більше записів