1. Історична назва ремісника, який займався ручною ковкою металу молотом (кувалем, ковалем).
2. У переносному значенні — завзятий, наполегливий борець за якусь ідею, активний учасник чогось (зазвичай із відтінком іронії або осуду).
молотобоєць
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |