1. Прислівник, що виражає схвалення, захоплення чи підбадьорення; дуже добре, чудово, молодці (частіше як окличний вигук).
2. Уживається для характеристики дії, виконаної з удачею, майстерністю, мужністю або енергійністю.
молодечо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бачачи всю основність тих закидів, Захар Беркут, хоч з болем серця, готов був покинути свою молодечо-гарячу думісу, коли втім дві несподівані події значно піднесли настрій тухольської громади і змінили цілу її постанову. Долі селом вулицею надійшли, одна за другою, при звуках труб та дерев’яних трембіт аж три громади уоруженої молодежі.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прислівник () |