1. Людина, яка багато молиться; побожна, набожна особа.
2. Застаріла назва для молитовника — книги, що містить тексти молитов для домашнього чи громадського богослужіння.
3. У переносному значенні: той, хто щиро просить, благає про щось, благанник.
молільник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |