Значення
-
Збірник молитов для особистого або громадського богослужіння, часто структурований за днями тижня або церковними святами.
-
Людина, яка старанно та часто молиться; побожна, богомільна особа (застаріле або рідковживане значення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молитовник, р. молитовника, д. молитовникові, з. молитовник, о. молитовником, м. молитовникові, к. молитовнику