Словник Української Мови
Буква
1. Приміщення для молитов у нехристиянських релігіях (наприклад, у юдеїв, мусульман).
2. Невелика церква, каплиця або окреме приміщення в будинку, призначене для молитов у християн.
3. Переносно: усамітнене, тихе місце, де можна замислитися, відпочити душею.
Приклад 1:
Після першого вражіння прийшло інше — вражіння, що це величезний ярмарок, або мусульманська молельня, або жидівська синагога. Люди сиділи в молитовних позах, здавалось, безкінечними рядами, що губилися в диму, й бубоніли щось, гомоніли, дрімали, щось робили, сварились, співали, божевільне лаялись… Вірмени, жиди, німці, росіяни, а найбільша кількість — господарів цієї землі, українців.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”