мокша

[mokʃɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фіно-угорський народ, що проживає в центральній частині Росії, переважно в Республіці Мордовія, а також у сусідніх регіонах; представник або представниця цього народу.

  2. Мова народу мокша, що належить до фіно-волзької групи фіно-угорської гіпи уральської мовної родини; одна з двох (поряд з ерзянською) літературних мов Мордовії.

  3. У філософії індуїзму та деяких інших релігійних та філософських системах Індії — остаточне звільнення від кола перероджень (сансари), визволення духу від матерії, досягнення абсолютної духовної свободи та єдності з Абсолютом; вища мета людського існування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мокша, р. мокші, д. мокші, з. мокшу, о. мокшею, м. мокші, к. мокше

Більше записів