могилівський

Приклад 1:
Щоби цього не сталося, великий литовський гетьман, могилівський полковник та слуцький староста мусили вже тепер, у снігах, об’єднатися і гнати, погнати Наливайка, як звіра, на Україну назад у степи, вигнати його на зачаєного польського польно-го гетьмана Станіслава Жолкевського, а тоді, навалившись, добити його й на тому цій українській пісні покласти край… Тепер за спиною у Наливайка стояв Жолкевський, а спереду і з боків — Радзивілл, Буйвіда і Ходкевич… Тепер над його головою гриміло з усіх чотирьох боків… Северин Наливайко з полковниками Шостаком та Мартин-ком, сотником Жбуром і Семеном Оливкою полишили на галявині військо і виїхали з лісу в підлісок. Вони оглядалися на засинілі боки кучугур, бухикали в кожухи, проїхали трохи іще й зупинили коней над вершками заметеної лози.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”