Древослів

Словник Української Мови

ізіда

Буква

Ізіда, іменник, жіночий рід, власна назва.

1. В єгипетській міфології — одна з найшанованіших богинь, уособлення вірності, материнства, родючості, магії та мудрості; дружина Осіріса та мати Гора.

2. Астрономічний термін; астероїд головного поясу, відкритий у 1856 році.

Приклади вживання слова

ізіда

Приклад 1:
Згодом Ізіда стала дружиною Озіріса, а Нефтіда — дружиною Сета. Злий Сет, пройнятий чорною заздрістю до Озіріса, підступно вбив брата й кинув його понівечений труп у Ніл.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts