1. Насип з землі чи каміння над похованим тілом, місце поховання; курган.
2. Переносно: смерть, загибель, кінець життя.
3. У геології: невелика округла або видовжена підвищена ділянка рельєфу.
Приклади вживання слова
могила
Приклад 1:
Куць Он і могила. Під дубом поховали, а прийшлося коло пенька старому спочивати.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Археологи приділили увагу також скельним культовим спорудам фрігійців («могила Гордія», «могила Мідаса», «лев’яча могила» тощо), гробницям лідійських царів («гробниця Гі- геса»), руїнам ряду фрігійських міст, численним слідам скіфського та кіммерійського перебування в Анатолії. Дуже важливими джерелами для вивченням історії Фрігії та Лідії є епіграфічні пам’ятки, зокрема написи-по- святи.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
умер? К у ц ь Он i могила. Пiд дубом поховали, а прийшлося коло пенька старому спочивати. Обоє полягли… Вiн пречував, що вже йому сей рiк не зимувати… (Надходить до могили). Ой як же плаче серце по тобi, єдиний друже мiй! Якби я мала живущi сльози, я б зросила землю, барвiнок би зростила невмирущий на сiй могилi.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
