Древослів

Словник Української Мови

ікавка

Буква

І́кавка, -и, жін. Те саме, що ги́кавка; мимовільні, судомні скорочення діафрагми, що супроводжуються різким, уривчастим звуком при вдиху.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів