1. Стильовий напрям у мистецтві та архітектурі кінця XIX — початку XX століття, що характеризується відмовою від історичних стилів, орнаментальністю, використанням нових матеріалів (залізобетон, скло) та плавними, вигнутими лініями; синонім терміну “ар-нуво”.
2. Сучасний, новітній, що відповідає найновішим вимогам, зразкам або тенденціям (у певний історичний період).
3. Який належить до стилю “модерн” або виконаний у цьому стилі.