мочання

[mot͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «мочити»; зволоження, намочування чогось рідиною (переважно водою).

  2. (у спеціальному контексті) Тривале витримування, замочування чогось у воді або іншій рідині з метою обробки, розм’якшення, очищення тощо (наприклад, мочання льону, деревини).

  3. (переносно, розм.) Тривале, нудне очікування або перебування у неприємному, незручному стані; затримка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочання, р. мочання, д. мочанню, з. мочання, о. мочанням, м. мочанні, к. мочання

Більше записів