мочальник

[mot͡ʃɑlʲnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Предмет побутового вжитку — пучок мочалу (волокна з луб’яних рослин, переважно з липи), в’язаний у форму щітки, що використовується для миття посуду, тіла, прибирання; мочалова щітка.

  2. Робітник, який виготовляє або продає мочало та вироби з нього.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочальник, р. мочальника, д. мочальникові, з. мочальника, о. мочальником, м. мочальникові, к. мочальнику

Більше записів