мочальник

1. Предмет побутового вжитку — пучок мочалу (волокна з луб’яних рослин, переважно з липи), в’язаний у форму щітки, що використовується для миття посуду, тіла, прибирання; мочалова щітка.

2. Робітник, який виготовляє або продає мочало та вироби з нього.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |