1. Надмірна кількість слів у висловлюванні, що ускладнює його сприйняття; непотрібна розмовність, багатослівність.
2. Лінгвістичний термін, що позначає явище надмірного слововжитку, мовну надмірність, коли одна й та сама думка може бути виражена коротше без втрати змісту.