1. Властивий младенцеві, що стосується младенця; дитячий, немовлячий.
2. Переносно: наївний, безневинний, чистий, як у дитини.
младенчий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий младенцеві, що стосується младенця; дитячий, немовлячий.
2. Переносно: наївний, безневинний, чистий, як у дитини.
Відсутні