Значення
-
Ізоедр, -а, чол. 1. У математиці — багатогранник, усі грані якого є рівними многокутниками (наприклад, правильний тетраедр, куб, октаедр). 2. У кристалографії — кристалографічна форма, що складається з однакових граней, симетрично розташованих відносно елементів симетрії кристала.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоедр, р. ізоедра, д. ізоедрові, з. ізоедр, о. ізоедром, м. ізоедрі, к. ізоедре