Словник Української Мови
Буква
1. Географічна область, розташована між гірськими хребтами, гірськими масивами або височинами; долина або низовина, що знаходиться серед гірської місцевості.
2. Територія з характерним рельєфом, утворена між двома або кількома паралельними гірськими кряжами, що зазвичай має нижчу висоту та часто являє собою долину або розширену западину.
Приклад 1:
Раптом у Тасі з’явилась думка не їхати моторовим човном із компанією до Міжгір’я, як було домовлено, а піти до Комахи, постукати в двері й запропонувати йому провести день удвох за містом. Тася не сумнівалась у згоді: надто чудовий ранок, надто синє небо, надто радісне сонце.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”