1. (ветеринарія) такий, що стосується періоду між епізоотіями — проміжку часу, коли захворюваність тварин інфекційними хворобами значно знижується або відсутня, але збудники можуть зберігатися в довкіллі чи організмі тварин-носіїв.
міжепізоотичний
Буква