мітка

1. Невеликий шматочок паперу, тканини, пластику тощо з написом, позначкою або штрихкодом, що прикріплюється до чогось для ідентифікації, вказівки ціни, призначення або інших відомостей.

2. Ціль, знак, за який ведуть стрільбу; теж саме, що мішень.

3. У техніці — позначка, риска, поділка на шкалі вимірювального приладу.

4. У переносному значенні — ярлик, стереотипна оцінка або характеристика, яку навішують на когось або щось.

5. У комп’ютерній термінології — ключове слово або позначка, що призначена для класифікації, структурування або швидкого пошуку даних (наприклад, файлу, повідомлення, фотографії).

Приклади вживання

Приклад 1:
Будду зображували з його 32 канонічними ознаками: відтягнуті мочки вух, характерна випуклість на тімені (ознака вищої мудрості), мітка між бровами (символ великої духовної сили), коротке волосся на голові, скручене в локони (символізували рух сонця і вічність), німб тощо. Обличчя Будди максимально ідеалізувалося.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |