ІЗО́ГРАФ, а, чол.
1. У візантійському та давньоруському мистецтві — маляр-іконописець, художник, який створював ікони та книжкові мініатюри.
2. мат. Лінія на карті або графіку, що з’єднує точки з однаковим значенням якої-небудь величини (наприклад, тиску, температури, висоти); ізолінія.