місячко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “місяць” у значенні небесного тіла, природного супутника Землі; часто вживається в поезії та фольклорі.

2. (переносно) Ласкаве звертання або порівняння з дорогою, коханою людиною, зокрема до дитини або жінки.

3. (діал.) Світло, відблиск, смужка світла від Місяця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |