містик

1. Послідовник містицизму; людина, яка схильна до містики, вірить у таємничі, надприродні сили і прагне до прямого внутрішнього з’єднання з божественною сутністю.

2. Автор містичних творів, містичних філософських або релігійних вчень.

3. Заст. Таємнича, загадкова особа; той, хто поводиться таємниче, незрозуміло.

Приклади вживання слова

містик

Приклад 1:
17 Кардано Джероламо (Іеронім Кардан; 1501 — 1575) — міланський лікар, філософ-містик, астролог. 18 Луна Альваро (1388—1453) — іспанський політичний діяч, управитель при дворі короля Кастілії Іоанна
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”