Значення
-
Послідовник містицизму; людина, яка схильна до містики, вірить у таємничі, надприродні сили і прагне до прямого внутрішнього з’єднання з божественною сутністю.
-
Автор містичних творів, містичних філософських або релігійних вчень.
-
Заст. Таємнича, загадкова особа; той, хто поводиться таємниче, незрозуміло.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. містик, р. містика, д. містикові, з. містика, о. містиком, м. містикові, к. містику