містицизм

1. Релігійно-філософська течія, що ґрунтується на вірі в можливість безпосереднього спілкування людини з надприродними силами, божеством та пізнання таємниць буття через внутрішнє, інтуїтивне осягнення, екстаз або відкриття.

2. Світогляд, пов’язаний із вірою в існування таємничих, незбагненних для людського розуму явищ і сил, у можливість надприродного втручання в життя людини.

3. Загальна назва різноманітних релігійних, філософських та літературно-мистецьких течій, що акцентують увагу на містичному, ірраціональному досвіді.

Приклади вживання слова

містицизм

Приклад 1:
V Тим часом Сухобрус старівся і впадав у містицизм. Він дуже часто почав їздить в Лавру, часто ходив в пещери, кожного ранку ходив знаменуваться до Братської чудовної ікони богородиці і натщесерце в неділі і в празники пив почаївську свячену воду.
— Самчук Улас, “Марія”