містифікатор

[mistɪfikɑtor] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто створює містифікації; обманщик, що навмисно вводить оточуючих в оману, зображуючи вигадане за дійсне.

  2. Автор художнього, публіцистичного або наукового твору, який видає його за твір іншої, часто вигаданої або історичної особи, або за пам’ятку іншої епохи з метою мистецького, соціального впливу або жарту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. містифікатор, р. містифікатора, д. містифікаторові, з. містифікатора, о. містифікатором, м. містифікаторі, к. містифікаторе

Приклади з художньої літератури

  • 10. Нелюдські страждання. Так звані соціабельні люди страждають через обставини, вигадані спеціально для подібного вжитку підприємливимимістифікаторами та мітотворцями, які не мають безпосереднього доступу до влади. Се, мабуть, той щасливий випадок, коли кожен мазохіст зустрічає свого садиста. Відтак вони страждають через занепад мови, маріонеткову державність, забруднення річок, через розшарування суспільства на дуже бідних і дуже багатих, некорисні наслідки колоніалізму, брак паперу тощо. Їхні позаштатні володарі тим часом вигадують новіші й субтельніші способи страждань та знущань. Отся колективна гістерія і всенародні збочення мають у майбутньому неабиякі перспективи, позаяк одні не можуть страждати по-старому, інші не можуть не страждати взагалі, а ще інші вчать підростаючі покоління, переконуючи їх, що лише страждання є правдивим способом буття. Без сумніву, вони ніколи б не сягнули успіху своїми повчаннями, якби в кожному з соціальних страждань не причаїлися сороміцькі солодощі приналежності до цілого і здобутого буттєвого сенсу, хоча і ціле, й сенс, якщо вони з’являються у межилюдському просторі/часі є не меншими і не більшими ілюзіями за колективні страждання та гуртові насолоди.
    — Юрій Андрухович

Більше записів