Значення
-
Невеликий, обмежений простір, ділянка місцевості; закуток, затишна або ізольована територія (наприклад, “тиха місцинка в лісі”).
-
Розмовна назва невеликого поселення, хутора або окремої групи будинків у сільській місцевості.
-
Діалектне найменування території, географічного або топографічного об’єкту з яскраво вираженими локальними характеристиками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. місцинка, р. місцинки, д. місцинці, з. місцинку, о. місцинкою, м. місцинці, к. місцинко