місіння — діалектне слово, що означає місце перебування, місцезнаходження або стан перебування когось, чогось у певному просторі; також може позначати невеликий простір, куток, закуток; в деяких говірках — вужче місце, звужена ділянка.
місіння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |