місцезнаходження

[mist͡sɛznɑxodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Конкретна точка або ділянка в просторі, де знаходиться, розташований хтось або щось; локація.

  2. У географії, картографії, діловодстві тощо — точні координати або адреса розташування об’єкта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. місцезнаходження, р. місцезнаходження, д. місцезнаходженню, з. місцезнаходження, о. місцезнаходженням, м. місцезнаходженні, к. місцезнаходження

Більше записів