мішаниця

1. Страва, приготована зі змішаних різних продуктів (частіше овочів, круп, м’яса), рідше — суміш різних продуктів для годування тварин; суміш, мішанина.

2. Хаотичне змішання різнорідних елементів, предметів, явищ; безлад, плутанина.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Та це в нас така пшениця вродила, — сказала хазяйка, — не пшениця, а якась мішаниця з житом. Кайдашиха полизала вареники, виїла полуниці, а тісто покинула на полумиску.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |